Десять фундaментальних доктрин Християнства

1. ЛЮДИНА ПОВНІСТЮ ЗІПСУТА:

“І стали всі ми, як нечистий, а вся праведність наша немов поплямована місячним одіж, і в'янемо всі ми, мов листя, а наша провина, як вітер, несе нас...” (Іс. 64:6)

“І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно.” (Бут. 6:5)

“І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.” (Бут. 8:21)

“Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і обридливий чинять учинок, нема доброчинця!... Господь дивиться з неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає. Усе повідступало, разом стали бридкими вони, нема доброчинця, нема ні одного!...” (Пс. 13:1-3)

“А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене, ...” (Пс. 18:13)

“Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила, ...” (Екл. 7:20)

“Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...” (Екл. 7:29)

“Людське серце найлукавіше над все та невигойне, хто пізнаї його?” (Єр. 17:9)

“... як написано: Нема праведного ані одного”  (Рим. 3:10)

“... бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави, ...” (Рим. 3:23)

“Коли вони згрішать Тобі, бо немає людини, щоб вона не згрішила, і Ти розгніваєшся на них, і віддаси їх ворогові, а їхні полонителі відведуть їх у неволю до ворожого краю далекого чи близького, ...” (1 Цар. 8:46)



2. ГОСПОДЬ БОГ Є ТРИЄДИНИЙ: 

“І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі.” (Бут. 1:26)

“Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло.” (Бут. 3:5)

“І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку.” (Бут. 3:22)

“Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного.” (Бут. 11:7)

“Наблизьтесь до Мене, послухайте це: Споконвіку Я не говорив потаємно; від часу, як діялось це, Я був там. А тепер послав Мене Господь Бог та Його Дух.” (Іс. 48:16)

“І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!” (Матв. 3:16-17)

“Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, ...” (Матв. 28:19)

“Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього.” (Ів. 14:23)

“А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.” (Рим. 8:9)

“Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь.” (2 Кор. 13:13)

“... із передбачення Бога Отця, посвяченням Духа, на покору й окроплення кров'ю Ісуса Христа: нехай примножиться вам благодать та мир!” (1 Пет. 1:2)

“Бо троє свідкують на небі: Отець, Слово й Святий Дух, і ці Троє Одно.” (1 Ів. 5:7)



3. ІСУС Є БОГ У ТІЛІ:


“Хто на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?” (Прит. 30:4)

“Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!” (Іс. 9:6)

“Тому Він їх видасть до часу, аж поки ота не породить, що має родити, а останок братів Його вернеться до Ізраїлевих синів.” (Мих. 5:2)

“А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я. І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.” (Ів. 5:17-18)

“Ісус їм відказав: Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є. І схопили каміння вони, щоб кинути на Нього. Та сховався Ісус, і з храму пішов.” (Ів. 8:58-59)

“Я й Отець Ми одне! Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його. Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати? Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...” (Ів. 10:30-33)

“Промовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця?” (Ів. 14:9)

“І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.” (Ів. 17:5)

“Йому відповіли: Ісуса Назарянина. Він говорить до них: Це Я... А стояв із ними й Юда, що видав Його. І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю попадали...” (Ів. 18:5-6)

“І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?” (Матв. 8:29)

“Незабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої! Тоді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...” (Луки 22:69-70)

“Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...” (Фил. 2:6-8)

“Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом, бо в Ньому тілесно живе вся повнота Божества.” (Кол. 2:8-9)

“Безсумнівно, велика це таємниця благочестя: Хто в тілі з'явився, Той оправданий Духом, Анголам показався, проповіданий був між народами, увірувано в Нього в світі, Він у славі вознісся!” (1 Тим. 3:16)

“А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.” (Євр. 1:8)



4. ДУХ СВЯТИЙ Є БОГ: 

“І духа Свого дам Я до вашого нутра, і зроблю Я те, що уставами Моїми будете ходити, а постанови Мої будете стерегти та виконувати.” (Єз. 36:27)

“І пізнаєте ви, що Я серед Ізраїля, і що Я Господь, Бог ваш, і немає вже іншого, і посоромлений більше не буде народ Мій навіки!” (Йоїла 2:27)

“І відповів він, і сказав мені, говорячи: Оце таке Господнє слово до Зоровавеля: Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот.” (Зах. 4:6)

“Я хрищу вас водою на покаяння, але Той, Хто йде по мені, потужніший від мене: я недостойний понести взуття Йому! Він христитиме вас Святим Духом й огнем.” (Матв. 3:11)

“Ісус відповів: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже.” (Ів. 3:5)

“Та Я правду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його. А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд: тож про гріх, що не вірують у Мене;” (Ів. 6:7-9)

“А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам.” (Ів. 6:13)

“І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю? Хіба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові!” (Дії 5:3-4)

“... а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам.” (Рим. 5:5)

“Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі.” (Рим. 8:16)

“Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.” (Рим. 14:17)

“Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим, ...” (Тита 3:5)



5. КРОВ ІСУСА ХРИСТА Є БУКВАЛЬНА ПЛАТА ЗА НАШЕ ВИКУПЛЕННЯ: 

“... то священик накаже, і візьме для очищуваного двох живих чистих птахів, і кедрового дерева, і червону нитку, та ісопу.  І накаже священик, і заріже одного птаха до глиняного посуду над живою водою.  Птаха живого він візьме його, і кедрового дерева, і червону нитку, та ісопу, і вмочить їх та живого птаха в крові птаха, зарізаного над живою водою.  І покропить на очищуваного від прокази сім раз, та й очистить його, а живого птаха пустить у поле.” (Лєв.14:4-7)

“... бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!” (Матв. 26:28)

“... але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі, що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів, ...” (Рим. 3:24-25)

“Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров'ю Його ми виправдані.” (Рим. 5:9)

“... що маємо в Ньому відкуплення кров'ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його, ...” (Еф. 1:7)

“А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були, стали близькі Христовою кров'ю.” (Еф. 2:13)

“... і щоб Ним поєднати з Собою все, примиривши кров'ю хреста Його, через Нього, чи то земне, чи то небесне.” (Кол. 1:20)

“... скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!” (Євр. 9:14)

“І майже все за Законом кров'ю очищується, а без пролиття крови не має відпущення.” (Євр. 9:22)

“... то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!” (Євр. 10:22)

“І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків,  але дорогоцінною кров'ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти, ...” (1 Пет. 1:18-19)

“Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха.” (1 Ів. 1:7)

“... та від Ісуса Христа, а Він Свідок вірний, Первенець з мертвих і Владика земних царів. Йому, що нас полюбив і кров'ю Своєю обмив нас від наших гріхів, ...” (Об. 1:5)

“І вони його перемогли кров'ю Агнця та словом свого засвідчення, і не полюбили життя свого навіть до смерти!” (Об. 12:11)



6. СПАСІННЯ ДАРУЄТСЯ ПО БЛАГОДАТІ ЧЄРЕЗ ВІРУ: 

“І ввірував Аврам Господеві, а Він залічив йому те в праведність.” (Бут. 15:6)

“Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.” (Рим. 4:3)

“А я голосною подякою принесу Тобі жертву, про що присягав я, те виконаю. Спасіння у Господа!” (Йони 2:10)

“А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його, ...” (Ів. 1:12)

“Ось тому, як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність Одного прийшло виправдання для життя на всіх людей.” (Рим. 5:18)

“Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,  бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння.” (Рим. 10:9-10)

“Бо кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасений.” (Рим. 10:13)

“Бо з'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей, ...” (Тита 2:11) 

“Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття.” (2 Пет. 3:9)

“Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився.” (Еф. 2:8-9)



7. БІБЛІЯ МАЄ НАЙВИЩИЙ АВТОРИТЕТ І МІСТИТЬ НЕЗАПЄРЕЧНІ СВІДЧЕННЯ: 

“Не додавайте до того, що я вам наказую, і не зменшайте з того, щоб виконувати заповіді Господа, Бога вашого, що я наказав вам.” (Пов. Зак. 4:2)

“І впокорював Він тебе, і морив тебе голодом, і годував тебе манною, якої не знав ти й не знали батьки твої, щоб дати тобі знати, що не хлібом самим живе людина, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе людина.” (Пов. Зак. 8:3)

“Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене!” (Пс. 11:7)

“Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має. До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.” (Прип. 30:5-6)

“Трава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!” (Іс. 40:8)

“Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!” (Луки 21:33)

“Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, ...” (2 Тим. 3:16)

“... бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить. Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.” (2 Пет. 1:20-21)

“Свідкую я кожному, хто чує слова пророцтва цієї книги: Коли хто до цього додасть що, то накладе на нього Бог кари, що написані в книзі оцій. А коли хто що відійме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі оцій.” (Об. 22:18-19)



8. ІСНУЄ БУКВАЛЬНЕ ПЕКЛО: 

“Сини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!...” (Матв. 8:12)

“Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних, і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!” (Матв. 13:49-50)

“Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.” (Матв. 25:41)

“І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого, де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.” (Мар. 9:43-44)

“І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його. І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!...” (Луки 16:23-24)

“... то той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його, і буде мучений в огні й сірці перед Анголами святими та перед Агнцем. А дим їхніх мук підійматиметься вічні віки. І не мають спокою день і ніч усі ті, хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено ймення його.” (Об. 14:10-11)

“І схоплена була звірина, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знамено звірини прийняв і поклонився був образові її. Обоє вони були вкинені живими до огняного озера, що сіркою горіло...” (Об. 19:20)

“А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий. І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки.” (Об. 20:10)

“А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне...” (Об. 20:15)



9. ВІРУЮЧИХ І НЕВІРУЮЧИХ ЧЕКАЄ ВОСКРЕСІННЯ: 

“Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу, ...” (Йова 19:25-26)

“Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло, тому пробудіться й співайте, ви мешканці пороху, бо роса Твоя це роса зцілень, і земля викине мертвих!” (Іс. 26:19)

“І багато-хто з тих, що сплять у земному поросі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту.” (Дан. 12:2)

“З рук шеолу Я викуплю їх, від смерти їх вибавлю. Де, смерте, жало твоє? Де, шеоле, твоя перемога? Жаль сховається перед очима Моїми!” (Осії 13:14)

“І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам! А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа. Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять? Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.” (Луки 24:36-39)

“Ісус відповів і промовив до них: Зруйнуйте цей храм, і за три дні Я поставлю його! Відказали ж юдеї: Сорок шість літ будувався цей храм, а Ти за три дні поставиш його? А Він говорив про храм тіла Свого. Коли ж Він із мертвих воскрес, то учні Його згадали, що Він говорив це, і ввірували в Писання та в слово, що сказав був Ісус.” (Ів. 2:19-22)

“Потім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!” (Ів. 20:27)

“Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням, і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,  і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом. А потім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили.  Потому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам. А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові.” (1 Кор. 15:3-8)

“Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з'явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є.” (1 Ів. 3:2)



10. НЕБЕСА ЦЄ МІСТО, ПРИЗНАЧЕНЕ ДЛЯ ВІРУЮЧИХ В ІСУСА ХРИСТА:

“Сам бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі, потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди будемо з Господом.” (1 Сол. 4:16-17)

“... бо тепер ось на небі мій Свідок, Самовидець мій на висоті...” (Йова 16:19)

“Господи, аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність, ...” (Пс. 35:6)

“І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих, ...” (Пс. 88:6)

“Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.” (Матв. 6:20)

“Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.” (Матв. 22:30)

“Бо як із мертвих воскреснуть, то не будуть женитись, ані заміж виходити, але будуть, немов Анголи ті на небі.” (Мар. 12:25)

“Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває.” (2 Пет. 3:13)

“Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь. Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні. І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити. І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось, раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...” (1 Кор. 15:47-52)

“Знаємо бо, коли земний мешкальний намет наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, дім нерукотворний та вічний.” (1 Кор. 5:1)

“Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах, ...” (Еф. 1:3)

“... і разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі, ...” (Еф. 2:6 вже зараз, позиційно)

“Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа, ...” (Фил. 3:20)

“Через це звеселися ти, небо, та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!” (Об. 12:12)

“І відкрила вона свої уста на зневагу проти Бога, щоб богозневажати Ім'я Його й оселю Його, та тих, хто на небі живе.” (Об. 13:6)

“По цьому почув я наче гучний голос великого натовпу в небі, який говорив: Алілуя! Спасіння, і слава, і сила Господеві нашому, ...” (Об. 19:1)

“І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, ...” (Об. 21:3)